6 семестр

МЕТОДИКА КЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Теоретико-методичні основи читання

Виховне, освітньо-пізнавальне і розвивальне значення читання в початкових класах.

Короткий історико-критичний огляд методики читання в початкових класах (пояснювальне читаная, виховне, літературно-художнє, творче).

Сучасна система навчання: читати і початкова літературна освіта. Напрями процесу навчання читати: навчання власне чигати; забезпечення літературної освіти і розвитку молодших школярів.                                                        

Характеристика змістових ліній Державного освітнього стандарту з читання. Тематично-жанровий, художньо-естетичний, літературознавчий принципи визначення змісту читання. Структура і зміст програми з читання для 2-4 класів.

Роль підручника з читання, його функції. Аналіз структури підручника (навчальний текст; позатекстові компоненти: апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).

Читання як вид комунікативно-пізнавальної діяльності. Різновиди навчального читання (читання вголос і мовчки), їх значення. Особливості читання вголос і мовчки. Форми учнівського читання: індивідуальне, хорове, у парах, ланцюжком, комбіноване; партитурне, читання в особах; вибіркове та інші.

Якості повноцінного читання (правильність, свідомість, виразність, швидкість), їх взаємозумовленість.

Правильність читання. Вимоги до правильного читання. Типові учнівські помилки під час читання, їх причини. Прийоми вироблення правильності читання: використання спеціальних тренувальних вправ, які вдосконалюють зорове сприймання (попереднє читання слів із графічними позначками, читання слів, у яких мінімальні одиниці читання надруковані різними шрифтами, читання ланцюжків слів, близьких за графічним виглядом або ланцюжків споріднених слів тощо); розвиток артикуляційного апарату (розучування скоромовок, чистомовок, використання літературних ігор, хорове читання, заучування лічилок, закличок, прислів'їв і приказок, віршів тощо); регуляція дихання (на одному видиху вимовити чотиривірш, лічити на одному диханні якнайдовше: 1, 2, 3, 4... тощо).

Швидкість читання. Вплив, фізіологічних і психологічних факторів настановлення і розвиток темпу читання в молодших школярів. Умови розвитку оптимального темпу читання в 1-4 класах.

Розвиток зорового сприймання під час читання: розширення поля читання, миттєве розпізнавання слова під час читання, переглядання тексту, знятгя вокалізації. Використання спеціальних вправ для вироблення швидкості читання (групове читання уривків тексту, коли темп задає учитель, читання уривків за певний час, заздалегідь відомий учням, „змагання" на швидкість, читання, читання уривків тексту в різних темпах, читання „на час" тощо); використання прийомів швидко читання („читання з перешкодами", читання „через решітку", „швидко знайди слово" тощо). Критерії вимірювання швидкості читання (вголос, мовчки). Дискусійні питання щодо „динамічного читання" в початкових класах:.

Поняття про виразне читання (у зіставленні з терміном „художнє читання"). Напрями роботи над виразністю: технічний (робота над голосом, дикцією, диханням, орфоепічною вимовою); інтонаційний (робота, над компонентами інтонації: мелодикою, інтенсивністю, темпом, паузою, тембром); смисловий (система роботи по осмисленню ідеї твору); тренувальний (вправляння дітей у виразному прочитанні твору після аналізу).

Усвідомлення читання. Рівні усвідомленого читання. Види і прийоми роботи, спрямовані на підготовку до сприйняття тексту, усвідомлення форми і змісту твору, формування власного ставлення до прочитаного.

Удосконалення розуміння прочитаного (розуміння слова, речення, цілого тексту), вияв ступеня сформованості навички розуміння прочитаного. Завдання, типи вправ для роботи над словом, реченням, текстом.

Методика роботи над художнім твором у початкових класах.

Наукові засади аналізу художнього твору (літературознавчі, психологічні, методичні положення).

Літературний розвиток учнів. Засвоєння літературознавчих понять. Напрями системи літературного розвитку учнів: 1) досягнення жанрової різноманітності кола читання у кожному підручнику з виділенням пріоритетів певних жанрів; 2) достатня частотність у підручниках творів одного автора, що сприяє   виявленню   взаємозв'язку   між   автором:   і   темою   йоге    творчості; 3) лінійно-концентрнчний принцип ознайомлення з відомостями про життя і творчість поетів і прозаїків протягом початкового навчання; 4) засвоєння учнями на практичному рівні істотних ознак, які характеризують жанри; 5) ознайомлення з літературними термінами на рівні розпізнавання значення і називання істотних ознак.

Особливості роботи над творами різних родів і жанрів.

Роди літературних жанрів (епос, лірика, драма). Особливості роботи над творами різних жанрово-родових форм. Методика роботи над ліричними творами. Методика роботи над драматичними творами в початкових класах. Методика роботи над епічними творами. Робота над творами малих фольклорних жанрів: чистомовки, скоромовки, лічилки, мирилки, загадки, прислів'я, жарти, веселики, потішки тощо. Специфіка опрацювання науково-популярних творів.

Етапи роботи над творами різних жанрів на уроках читання: 1) мотиваційна і змістова підготовка до сприймання нового твору; 2) первинне ознайомлення учнів з текстом твору і первинний аналіз; 3) аналітичне читання (смисловий, структурний, художній аналіз тексту), що має практичну спрямованість і здійснюється на основі багаторазового перечитування тексту; 4)  висновок-узагальнення з прочитаного; 5) удосконалення якостей читацької навички; 6) виконання творчих завдань.

Уроки класного читання

Цілі уроків читання (навчальні, виховні, розвивальні). Зміст, структура, методичні засоби уроків читання. Мотиваційне забезпечення уроків читання.

Типологія уроків класного читання. Багатоваріантність побудови уроків читання: уроки вивчення творів одного жанру; уроки-сходинки до монографічного вивчення творчості письменника; уроки-інсценізації (або уроки з елементами інсценізації); уроки з ігровим сюжетом; уроки-мандрівки, уроки-подорожі; уроки-роздуми; уроки-діалоги; уроки розвитку літературних творчих здібностей учнів; інтегровані уроки та уроки з блочною інтеграцією змісту різних предметів; узагальнювальні уроки.

ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати теоретичний матеріал в зошит для конспектів:

- характеристика змістових ліній за Державним освітнім стандартом з літературного  читання;

- опрацювання структури і змісту програми з літературного читання для 2-4 класів;

- конспектування теоретичного матеріалу за посібниками "Методика читання", що знахадяться в електронних ресурсах бібліотеки.

До уваги студентів груп 3-АШ, 3-БШ! Зміст  модулів, які треба виконати на завершення семестру (після отримання атестаційної оцінки).

Методика вивчення фонетики і графіки

Ознайомлення з особливостями  голосних і приголосних звуків.  

Вивчення тем „Голосні звуки і позначення їх буквами” , „Приголосні звуки. Тверді і м'які приголосні, способи їх позначення на письмі”, „ Дзвінкі і глухі приголосні” , „Склад. Наголос". Звуковий і звуко-буквений аналіз, методика їх проведення.

Методика вивчення орфографії

Орфографія як предмет вивчення .   Граматичний та антиграматичний напрями в методиці орфографії. Психологічна природа орфографічної навички. Лінгвістична природа української орфографії 
Методика вивчення фонетичних,  морфологічних, семантичних і історичних написань.                    
Орфографічні правила і методика їх опрацювання . Умови успішного формування орфографічних навичок. Вимоги до орфографічних вправ. 
Списування. Вимоги до списування. Диктанти. Види диктантів і методика їх проведення. Методика аналізу контрольного диктанту.
ЗАВДАННЯ:
1. Опрацювати теоретичний матеріал з теми "Методика вивчення орфографії", створивши презентацію.
2. До методичної скарбнички підготувати добірку різних видів вправ за класами.

Шановні третьокурсники! Продовжуємо опановувати методику української мови.
Тема "Методика вивчення частин мови"
1. Методика вивчення іменника.
Завдання:
1. Опрацювати програмовий матеріал, оформивши в таблицю за класами, що вивчають про частини мови. (2 б.)
2. Опрацювати за підручником теоретичний матеріал, законспектувавши алгоритм роботи над
- формуванням загального поняття про іменник;
- методикою вивчення числа, роду іменника;
- методикою вивчення відмінювання іменника. (5 б.)
Підготувати фрагмент уроку (за власним вибором) (5 б.)
2. Методика вивчення прикметника.
3. Методика вивчення займенника, числівника.
4. Методика вивчення дієслова.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ДО СЕМЕСТРОВОГО ІСПИТУ

З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

(для студентів 3 курсу спеціальності «Початкова освіта»

ОКР «молодший спеціаліст»)

1. Де представлене наповнення змісту навчання конкретним навчальним матеріалом ?

2. Рекомендації, вказівки, які методи й прийоми раціонально використовувати в навчальному процесі, викладаються в …………..                             

3. Чому методика викладання української мови є педагогічною наукою?

4.  Визначте структуру комбінованого уроку.

5.  Що визначає програма з української мови?                     

6. Методика викладання української мови – це…

7. Методи – це…

8. У залежності від чого визначається мета уроку?

9. У сучасній школі для навчання грамоти застосовують метод ……..

10. Найефективнішим у досягненні освітньо-виховних завдань уроків читання є метод ……….

11. Прийом – це …

12. Назвіть види читання, визначивши послідовність їх використання.                  13. У яких формах здійснюється голосне читання?

14. Виробленню яких якісних ознак читання підпорядковується застосування обох видів читання?

15. Які типи уроків розрізняють залежно від етапу й дидактичної мети?

16.Які види вправ виділяють у методиці викладання української мови?

17.Визначте способи й прийоми пояснення семантики незрозумілих слів.

18.Що таке орфограма?

19.Що таке орфографія?

20.Назвіть умови формування орфографічної навички.

Відеоматеріал до лабораторної роботи

ДИДАКТИЧНА СТРУКТУРА УРОКУ ЧИТАННЯ

(на прикладі вивчення вірша)

ХІД УРОКУ

І. Організація класу (1-2 хв.)

     1. Візуальна перевірка готовності класу до уроку,

     2. привітання.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу, актуалізація опорних знань (8-10 хв.)

     Повторення, закріплення й розвиток знань, отриманих на попередньому уроці; актуалізація мовленнєвих умінь та навичок (з урахуванням змісту й лексики наступного матеріалу для вивчення).

      Й М О В І Р Н И Й  зміст роботи (за вибором, залежно від цілей навчання):

-   „орфоепічне”, „тлумачне” читання;

- вибіркове читання (за пунктами плану) разом із словниковою роботою (аналізуються найбільш важкі за значенням слова; різні за звуко-буквеним складом чи ті, що частково розрізняються в українській та російській мовах);

-         визначення композиційної структури тексту;

-         робота за малюнком тощо ( підбір заголовків, зв’язна розповідь, опис окремих епізодів ...);

-         вибірковий, стислий, творчий переказ;

-         перебудування діалогічного мовлення в розповідне;

-         мовленнєве малювання;

-         виразне читання тексту;

-         драматизація (читання в особах, колективна декламація);

-         визначення ідеї твору, характеристика діючих осіб, їх оцінка, співставлення з іншими героями (в єдності з аналізом художніх засобів та мовленнєвих особливостей твору);

-         перевірка вивченого напам’ять вірша.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.  ( до 10 хв.)

      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.     ( ДО 5 ХВ.)

      Постановка цілей вивчення нового матеріалу ( „знати”, „уміти” – визначаються на підставі пізнавальних, виховних та навчальних цілей до кожного уроку).

      Підготовча робота до читання тексту –

            1. вступна бесіда ( проводиться з метою виявити у школярів інтерес до читання; повідомити необхідні дані, без знання яких сприйняття твору ускладнюється; ввести в мовлення учнів нові слова та вирази, які зустрінуться в тексті) – виховна установка; актуалізація уточнення та поповнення знань та уявлень учнів про явища, факти, події, що відображаються у творі, який вивчається ( узагальнення спостережень після екскурсії, розгляд малюнків за змістом тексту, розповідь учителя тощо); підготовка до емоційного сприйняття тексту;

            2. словникова робота,

            3. постановка узагальнюючого питання ( щоб сприйняття було усвідомленим),

            4. зразкове читання вчителем,

            5. відповідь на узагальнююче питання.

ІY. Закріплення набутих знань, умінь та навичок. (15-20 хв.)

      Й М О В І Р Н И Й  зміст роботи:

1) самостійне читання тексту учнями мовчки ( 2-4 хв.), відповіді на запитання, поставлені до читання вчителем ( щоб читання було усвідомленим) ;

2) читання тексту всіма учнями напівголосно, відповіді на запитання, поставлені до читання ( поглиблюється розуміння змісту тексту) – 1-2 хв.

3)  індивідуальне читання тексту учнями;

4)  „орфоепічне” читання вчителем за партитурою  ( як підсумок самостійної роботи учнів);

5)  вправи для розвитку техніки читання;

6) аналіз фактичного й образного змісту тексту в єдності з розбором художніх засобів, мовленнєвих особливостей його ( у поєднанні з читанням) – відповіді на запитання, вибіркове читання, постановка запитань за текстом; виділення основних компонентів сюжетної лінії (композиційний аналіз), розбір частин, визначення головної думки до кожної частини, аналіз вчинків діючих осіб та їх мотивів; складання плану; робота над розвитком мовлення (словесне малювання); переказ прочитаного (подальше усвідомлення фактичного змісту, засвоєння нової лексики); робота за малюнками      ( упізнавання й переказ епізоду, опис);

7) узагальнююча бесіда за текстом ( розкриття ідейного змісту твору, характеристика героїв твору);

8) виразне читання ( складання партитури тексту);

9) творча робота  ( творчий переказ, розповідь за аналогією), ілюстративна робота – словесне малювання, драматизація – читання в особах ( при вивченні вірша –декламація).

Повідомлення домашнього завдання. ( 1-2 хв.) – як підсумок етапу закріплення набутих знань, умінь.

Y. Підсумок уроку. (2-3 хв.)

1. Практична робота
Тема. Складання фрагментів уроків з читання.
Мета: формування навичок у визначенні мети уроку, доборі ілюстративного, дидактичного матеріалу, узагальнюючої бесіди, прийомів розвитку навичок читання, роботи над текстом.
Інструктаж: самостійно визначити за підручниками "літературне читання" текст і підготуватись до виконання завдань.
                         Завдання
1 варіант
Самостійно вибрати тему за підручником з читання та визначити зміст та форми проведення підготовчої роботи до всіх текстів цієї теми
2 варіант
Для вибраного кожним тексту підготовчу роботу, словникову роботу, унаочнення чи технічні засоби. форму проведення, запитання для учнів.
3 варіант
 У роботі над змістом вибраного тексту скласти ситему запитань для осмисленнявчинків героїв у такій послідовності: репродуктивні питання, причинно-наслідкові для з'ясування мотивів поведінки; оцінного характеру. Передбачити словникову роботу, розкриття змісту зображувальних засобів.
4 варіант
Продумати і записати запитання-завдання для складання мовної партитури тексту з метою формування навичок виразного читання тексту.
5 варіант
 Враховуючи жанр і зміст твору, спланувати можливі творчі роботи у зв'язку з читанням, дати рекомендації до їх складання.
6 варіант
Скласти план проведення узагальнюючої бесіди, слово вчителя записати повністю.


2. Лабораторна робота
Тема. Спостереження уроку вивчення твору певного жанру.
Тема уроку.
Мета уроку:
Інструктаж: під час спостереження уроку зробити запис його структури, зауваження до використання методів і прийомів, до роботи вчителя і учнів на всіх етапах уроку, про рівень сформованості навичок читання та якостей, про реалізацію мети уроку.
                             Завдання для спостереження і письмового аналізу
1. Проаналізувати
    - підготовчу роботу,
    - прийоми забезпечення інтересу до теми, що вивчається,
    - з'ясування знань учнів з певного питання,
    - повідомлення нових знань,
    - словникової роботи,
    - читання твору (якість читання, забезпечення ціліісності сприйняття),
    - перевірку сприймання, зміст і характер запитань,
    - роботу над текстом (прийоми і види роботи, послідовність у постановці запитань з метою розкриття змісту, характеристику образів, змістовність бесід, словникова робота, роль зображувальних засобів, види читання, творчі завдання);
    - доцільність використання наочності;
    - підсумкову бесіду;
    - вираження власного ставлення до зображуваного.


Для додаткових балів зробити в методичну скарбничку добірку методичних статей з теми "Методика читання"